Життя одне, тому потрібно прожити його так, як подобається

Життя Віктора круто змінилося лише за 21 день. Він повернув втрачений інтерес до всього нового, став більш рішучим і тепер займається справою, про яку давно мріяв. Він на своєму особистому прикладі показує, як можна трансформуватися, позбавившись всього-на всього однієї звички.

Я тісно дружив з алкоголем не один рік. На старті наших стосунків ми були просто приятелями вихідного дня, але незабаром він поступово почав домінувати над багатьма сферами мого життя. Я почав віддалятися від сім’ї, втратив інтерес до життя, став помічати, що будь-яка думка, складніша за пристрій заклепки, може викликати напруження у мізках…

Із дружиною ми практично постійно сварилися. Я був злим, агресивним, починав виходити з себе буквально через будь-яку дрібницю — наприклад, якщо побачив брудну тарілку не в раковині, а біля неї.

Звісно, у нас бували «моменти затишшя» — я намагався себе контролювати, завдяки чому ми могли місяць прожити як подружжя, а не як кішка з собакою. Але потім я знову йшов у ще більший відрив, дружина злилася, вічні сварки в домі. Бувало навіть так, що могли по два місяці спати в роздільних кімнатах. Хоч я і пив багато, але я намагався робити це хоча б не в будні дні — спеціально відвів собі для «запоїв» п’ятницю і суботу. Робив я це тому, що в робочі дні випити багато не вийде — а тут можна відірватися. Але якщо говорити відверто, то вже в середу в мене навіть могло з’явитися слиновиділення, коли я думав про майбутні вихідні. У ці дні випивав я багато — як правило, у п’ятницю це було 0,5-0,7 віскі або бренді, а вся субота у мене йшла на «пивне лікування».

Ось якраз після чергового такого запою і жахливого похмілля я зловив себе на думці «Як же я хочу кинути пити…». Поділився цією думкою зі своєю дружиною, і… Уже наступного дня я побачив рекламу проєкту «Сильні люди — 21 день без алкоголю» зі слоганом, який починається словами «Втомився пити?». Так я став учасником марафону тверезості.

Якщо повернутися трохи назад і розповісти про перші дні марафону — це було досить цікаво, але більшою мірою руйнівно. Щойно я оплатив участь у марафоні, я одразу ж вирішив: з дня старту я непитуща людина. Але заковика була в тому, що до старту залишався рівно тиждень… І тоді я сказав своїй дружині: «Цей тиждень я буду пити, як востаннє». Так і сталося — за весь тиждень у мене не було жодного тверезого дня. Увечері 9 листопада (марафон стартував 10) я, вже достатньо сильно напившись, сходив у магазин по добавку, взяв ще зверху три літри пива і сів на кухні «допивати». У підсумку о 23:55 я відставив убік приблизно пів келиха пива, які в мене вже не лізли, склав руки на столі, поклав на них голову. Посидів так кілька хвилин і пішов спати з твердою, як кремінь, думкою, що із завтрашнього дня все — нове життя. 

Після цього алко-тижня відходив я ще до середи. Мені було дуже погано, я не пам’ятаю навіть перші дні марафону. Усе було дуже каламутно. Але впевненість у тому, що я з 10-го січня нова людина, зміцнилася в мені ще в день оплати марафону і залишається незмінною і непорушною досі. І ось саме через цю установку мені себе не довелося вмовляти в п’ятницю. Я не знаю, як це пояснити. Я людина з технічним складом розуму, і я приходжу до висновку, що я просто себе запрограмував на нове життя. 

Плюс ще величезний бонус, що дружина разом зі мною перестала пити алкоголь. У неї не було з ним проблем, але вона була, так би мовити, мимовільним співучасником. Зараз уже й вона не уявляє як це — пити спиртне.

Загалом, усе було ось так. Так, я вирішив наостанок «відірватися» і точно не скажу, що це було хорошим рішенням. Але все ж, мені було досить легко і просто потім. Ключовим у цій простоті я вважаю саме це своє програмування, установку. Так само протягом марафону мені допомагало те, що була підтримка чату, а після — курси.

Організатори так грамотно підбирають теми дня, що натхненний своїм станом, я зробив те, що дуже довго хотів, але не наважувався — записався на курси барберів. Я зайнявся новою справою, почав вчитися, а думки про алкоголь залишив десь у січні. 

Зараз уже кінець березня, а в мене досі не виникало бажання пити! Моє життя повністю змінилося, я навіть довгий час перебував у «післямарафонній ейфорії» — не міг повірити, що все це відбувається зі мною насправді. Що я чудово почуваюся і постійно хочу вдосконалювати себе. Наприклад, зараз я закінчую програму «біг з нуля», яку почав у серпні.

З дружиною у нас усе чудово, навіть замислюємося про другу дитину. У плані фінансів я теж виріс і чудово почуваюся. По-перше, збільшилася моя продуктивність і бажання працювати в принципі. А по-друге, раніше я себе жахливо почував, тому що міг до вівторка-середи на роботу приходити «на відходняках» — про яку ефективність там могло йтися?

1. Перша порада, якою я хочу поділитися — відразу після старту марафону знайдіть собі абсолютно нове хобі, яким ви давно хотіли зайнятися, але завжди відкладали. У мене це стали курси навчання в барбершопі, і мені це дуже сильно допомогло. Якщо ви завжди хотіли навчитися грати на фортепіано — зробіть це! Ходіть на уроки вечорами, відволікайтеся, закохуйтеся в цю справу. Таким чином, за місяць марафону і місяць будь-яких курсів у вас взагалі не залишиться часу навіть на думку «Як би мені напитися?», не кажучи вже про сам прийом алкоголю.
2. Друга порада, яка допомогла мені також — це своєрідна афірмація, про яку я розповідав вище. Я постійно як мантру повторював собі в голові фразу «Я непитуща людина». Саме таку фразу, а не «Я кидаю пити». Поясню це так: Друга фраза (я кидаю пити) має за собою якір. Якщо я кидаю — значить я п’ю, а я не хотів про себе так думати. Натомість я повторював собі, що я непитуща людина, а отже і боротися мені нема з чим. Теж дуже дієва практика, допомагає на «ура».

На завершення ось що скажу: життя одне, потрібно прожити його так, як подобається, і по можливості без шкідливих звичок. Я вірю в кожного з вас. Уявіть собі, як ви себе прекрасно почуватимете, як багато чого зможете досягти, і це всього лише за 21 день сили волі. У вас все вийде. Мрійте, дійте, досягайте!